У кухарів чимало потенційних робочих місць: кафе, ресторани, пекарні, різноманітні заклади громадського харчування, школи, дитсадки, великі підприємства. Загалом це — один з найбільш популярних напрямків професійної освіти. До того ж кулінарна галузь нині у фокусі Міністерства освіти і науки через тісний зв’язок з реформою шкільного харчування. Розповідаємо про те, як реформування профтехосвіти виводить професію кухаря на якісно новий рівень.

Володимир Мариневич
Директор ВПУ №19 міста Дрогобича

«Професія кухаря — одна з найпопулярніших. Якщо раніше цей фах обирали виключно дівчата, то тепер половина наших студентів-кухарів хлопці. В нашому Навчально-практичному центрі — сучасне закордонне обладнання: холодильники, печі, м’ясорубки, різноманітні інструменти для ручної роботи, — розповідає директор Вищого професійного училища №19 Дрогобича Володимир Маринкевич. — Наші студенти нині навчаються у змішаному форматі — теорію вивчають дистанційно, але виробниче навчання проходять у лабораторіях училища. Наші майстри виробничого навчання можуть працювати з будь-яким меню. До того ж навчально-практичний центр надає послуги приготування страв на замовлення — це і різноманітна випічка, і комплексні обіди». 

Практика — важлива частина навчання кулінарного профі. Скажімо, на Львівщині, де знаходиться училище №19, розвинений туризм, тож учні можуть проходити практику в готельних ресторанах, де також вчаться готувати складні вишукані страви на сучасному обладнанні.

Крім того, додала роботи й повномасштабна війна, адже тепер студенти та викладачі по всій країні залучені до важливих соціальних ініціатив. 

«У перші місяці війни ми організовували харчування для внутрішньо переміщених осіб, яких тимчасово розмістили в гуртожитках училища. Щотижня волонтери привозять нам продукти — готуємо випічку для ЗСУ. Тож наші вихованці мають багато різного практичного професійного досвіду, відчувають свою важливість, постійно вдосконалюються і, як результат, легко влаштовуються на роботу», — резюмує Володимир Маринкевич. 

В масштабах держави ще одна важлива соціальна складова кулінарної сфери — шкільне харчування.

Смачні уроки

Для реформування шкільного харчування та популяризації професій, пов’язаних із системою харчування, 2020 року Міністерство освіти і науки підписало меморандум про співпрацю з відомим шеф-кухарем, ресторатором  Євгеном Клопотенком.

«У 2018-му я долучився до навчального процесу в одному з профільних коледжів Києва — як викладач-практик навчав тонкощів роботи на кухні сучасного ресторану. З багатьма з них ми потім працювали разом у Києві. Саме цей досвід допоміг мені ширше подивитися на питання реформування системи кулінарної освіти в Україні. Я став амбасадором реформи профосвіти та у співпраці з МОН розпочав роботу над поліпшенням стандартів навчання кухарів», — згадує Євген Клопотенко.

А у 2021-му підписали меморандум про співпрацю з МОН та двома столичними закладами ПТО — Київським професійним училищем швейного та перукарського мистецтва та Вищим професійним училищем №33.

«Фактично, це стало запуском експерименту зі створення повністю нової сучасної програми навчання кухарів. Розроблена та опрацьована в його межах система ляже в основу загальнонаціонального стандарту підготовки кухарів. Звісно, війна внесла свої корективи, й ми втратили рік, але радий, що попри всі обставини змогли відновити роботу над реформою. Нині вже завершили розробку програми для кухарів 3-4 розрядів і розпочали для кухарів 5 розряду», — розповідає Євген Клопотенко.

Участь в експерименті беруть лише ті студенти, які на момент початку програми навчалися на перших курсах. Нині це студенти другого курсу, кухарі 4 розряду. Всі вони з першого дня вже вчилися за оновленою програмою. 

«Суть експерименту полягає в тому, щоб не просто створити нову програму, а зробити професію кухаря престижнішою. А це й оновлення програми та навчальних матеріалів, практика для студентів у реальних умовах праці на виробництві або у ресторані», — пояснює експерт.

Як приготувати кухаря

За даними «Інституту освітньої аналітики», у 2022-2023 навчальному році працює 12 926 шкіл. Однак харчоблоки діють лише у 8 726 закладах. Частина з них зруйнована чи пошкоджена, частина втратила обладнання під час окупації. Та у відносно безпечних регіонах шкільні харчоблоки діють, а персонал опановує нові компетенції: їхня підготовка тісно пов’язана з реформою профтехосвіти. Успішної реформи шкільного харчування без підвищення кваліфікації кухарів таких їдалень неможливе. 

«На початку 2021 року спільно з українсько-швейцарським проєктом “Діємо для здоров’я” ми запустили проєкт підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень у п’яти пілотних областях: Львівській, Рівненській, Херсонській, Полтавській та Дніпропетровській. У межах тренінгів навчання пройшли 150 кухарів. На початку 2022 року, за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення, навіть вдалося відвідати Херсон та провести навчання для кухарів області», — ділиться досягненнями Євген Клопотенко. 

Нині перший етап проєкту завершений, на черзі наступний: організація кулінарних хабів для підвищення кваліфікації кухарів. Це будуть стаціонарні заклади в областях, де постійно проходитимуть курси підвищення кваліфікації для кухарів шкільних їдалень.

«Проєкт охопить 15 закладів профтехосвіти, які в майбутньому стануть так званими хабами. Підготовку пройдуть 60 майстрів виробничого навчання, які стануть лідерами думок і зможуть поширити знання серед кухарів. А ще запланований відеокурс для навчання кухарів та дієтсестер зі складання технологічних карток та меню для закладів освіти. Проєкт передбачає створення детального курсу, а також серії навчальних матеріалів. Все це суттєво спростить кухарям життя», — зазначає Євген Клопотенко. 

Надалі майстри, які пройшли цю програму, будуть вже самі навчати шкільних кухарів, а також інтегрують знання про нову систему шкільного харчування й міжнародні стандарти в програму підготовки майбутніх спеціалістів. Спеціалістів, які будуть годувати Україну смачно, сучасно і якісно.

Партнерський матеріал

Ця публікація підготовлена за підтримки Євросоюзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів. Зміст цієї публікації є відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди ЄС, його держав-членів та програми.